У роботі досліджено можливості інтегрованих CAD/CAE‑систем у контексті параметричного моделювання та чисельного аналізу напружено‑деформованого стану деталей машинобудування. Розглянуто сучасний стан застосування методу скінченних елементів у середовищах SolidWorks Simulation та Autodesk Fusion. Проведено порівняльну оцінку точності та зручності роботи з різними програмними платформами в умовах навчального та виробничого процесу.

Проведено огляд і аналіз існуючих конструкцій дробарок зернистих матеріалів та їх робочих органів, наведено їх переваги й недоліки та встановлено вплив конструктивних особливостей на якісні показники процесу подрібнення. Отримані результати використано для обґрунтування конструкції робочих органів дробарки зернистих матеріалів з метою підвищення ефективності процесу подрібнення.

У роботі наведено основні теоретичні підходи та практичні результати досліджень достовірності контролю нормованих геометричних параметрів типової машинобудівної деталі. Встановлено, що окрім максимального значення допустимої похибки контролю на достовірність істотно впливає рівень точності формоутворення поверхонь деталі, який забезпечується технологічною оброблювальною системою. Показано взаємозв’язок між параметрами технологічного процесу та результатами вимірювального контролю.

У роботі розглянуто розв’язання науково‑технічної задачі, пов’язаної з технологічним забезпеченням механічної обробки деталі, виготовленої методом адитивних технологій. Запропонований підхід базується на оптимізації та керуванні оброблюваністю матеріалу ріжучим інструментом із твердих сплавів на сучасних верстатах з числовим програмним керуванням. Проаналізовано вплив режимів різання, властивостей матеріалу та конструктивно‑технологічних особливостей адитивно виготовленої заготовки на якість оброблених поверхонь.

У роботі розглянуто розв’язання науково‑технічної задачі, пов’язаної з удосконаленням процесу високошвидкісного фрезерування деталі з обраного конструкційного матеріалу. Запропонований підхід базується на оптимізації та керуванні оброблюваністю виробу інструментом із твердих сплавів при використанні сучасних багатофункціональних верстатів з числовим програмним керуванням. Проаналізовано вплив частоти обертання, подачі та геометрії ріжучої кромки на продуктивність, стійкість інструменту та якість оброблених поверхонь.

У роботі виконано оцінювання похибок обчислень кінематичних і динамічних характеристик руху механізму маніпулятора тюбінгоукладача марки УТ‑62 у програмному середовищі SOLIDWORKS MOTION. Дослідження ґрунтується на порівнянні результатів аналітичного математичного моделювання та комп’ютерного моделювання руху окремих ланок механізму. Проаналізовано вплив дискретизації часу та вибору інтерполяційних методів на точність результатів розрахунків.

У роботі розглянуто особливості технології хонінгування гільз циліндрів двигунів внутрішнього згорання. Проаналізовано роль хонінгування як завершальної операції механічної обробки, що забезпечує необхідні геометричні параметри та мікрорельєф поверхні. Визначено сучасні тенденції розвитку технології, зокрема підвищення точності формоутворення, використання plateau‑хонінгування, застосування абразивних інструментів нового покоління та інтеграцію процесу з сучасними зносостійкими покриттями для підвищення ресурсу циліндро‑поршневої групи.

У роботі розглянуто особливості технології хонінгування гільз циліндрів двигунів внутрішнього згорання. Проведено аналіз основних параметрів процесу хонінгування, зокрема тиску абразивних брусків, швидкостей обертального та зворотно‑поступального руху, зернистості абразиву та тривалості обробки. Визначено характер їх впливу на формування мікрорельєфу поверхні, зносостійкість і експлуатаційні властивості гільз циліндрів.

У роботі досліджено якість зварного з’єднання обичайки з днищем посудини під тиском, виготовленої зі сталі P355NL2, із застосуванням комбінованих методів неруйнівного контролю. Для виявлення поверхневих і внутрішніх дефектів використано візуально‑вимірювальний, капілярний та радіографічний методи. Встановлено наявність підрізів, пористості, непроварів і поперечних тріщин. Проведено аналіз причин їх утворення, пов’язаних з порушенням технології зварювання, формуванням крихких структур у зоні термічного впливу та дією залишкових напружень. Показано, що комплексне застосування методів неруйнівного контролю дозволяє підвищити достовірність діагностики та забезпечити надійність і безпечність експлуатації посудин під тиском.

З урахуванням сучасних вимог до інтегрованого зеленого ланцюга постачань, зменшення шкідливого впливу виробничої та логістичної діяльності на навколишнє середовище слід враховувати на всіх етапах технологічного циклу розробки продукту та його просування через ланцюг поставок.

У статті здійснено узагальнений огляд концепції програмно визначених транспортних засобів (Software Defined Vehicles, SDV), що формується як ключовий напрям розвитку сучасної автомобільної промисловості. Розглянуто трансформацію традиційної електронної архітектури автомобіля, особливості централізованих обчислювальних платформ, інфраструктуру зв’язку та програмного забезпечення, а також роль програмних оновлень і хмарних сервісів у забезпеченні функціональності транспортних засобів. Проаналізовано рівні розвитку SDV, їх переваги та проблемні аспекти, пов’язані з кібербезпекою, стандартизацією та інженерною складністю. Визначено перспективи поширення SDV у контексті автономного водіння, мережевої взаємодії та цифрової мобільності.

Оглядова стаття присвячена інтеграції теплових процесів, гібридних силових установок і експлуатаційних розрахунків автомобіля як взаємопов’язаних елементів інженерної оцінки ефективності, надійності та вартості життєвого циклу. Показано, що гібридизація змінює баланс теплогенерації між ДВЗ, електричним приводом та тяговою батареєю і вимагає багатоконтурного теплового менеджменту з урахуванням ризику теплового розгону та деградації елементів під впливом температурних полів. Узагальнено сучасні архітектури HEV — серійну, паралельну, Power Split — і стратегії керування енергообміном, що мінімізують витрати палива та електроенергії за умов змішаних режимів руху. Окрему увагу приділено системам терморегулювання батареї: повітряним, рідинним, PCM, гібридним, а також застосуванню теплових насосів та інтегрованому використанню відпрацьованого тепла, що підвищує енергоефективність у холодному кліматі. Показано роль матеріалів і теплопровідних інтерфейсів у забезпеченні температурної однорідності модулів та безпеки. Виконано інженерну інтерпретацію експлуатаційних розрахунків: динаміки розгону, змішаного та рекуперативно-фрикційного гальмування, керованості та плавності руху з урахуванням масо-габаритного впливу батареї й розподілу крутних моментів. Техніко-економічний аналіз окреслює відмінності між типово декларованою та реальною паливною економічністю для PHEV і підкреслює важливість стандартів випробувань акумуляторних систем. Запропоновано узгоджену структуру інженерних розрахунків, яка поєднує теплотехніку, архітектуру силової установки та експлуатаційні показники як основу для подальших досліджень і практичного проєктування.

У роботі розглядаються можливості впровадження цифрових технологій у діяльність автотранспортного підприємства з метою підвищення його конкурентоздатності на ринку міжнародних вантажних автомобільних перевезень. Для досягнення цієї мети доцільним є впровадження комплексу сучасних цифрових рішень, які б позитивно впливали на підвищення ефективності виконання перевезень вантажів у міжнародному сполученні.

У статті досліджено процес постачання пального до мережі автозаправних станцій як багатокритеріальну задачу, що поєднує управління запасами, маршрутизацію перевезень і стохастичну оптимізацію. Запропоновано модельно‑предиктивний підхід на основі ковзного горизонту для планування поставок з урахуванням невизначеності попиту, м’яких часових вікон, багатопродуктовості та багатосекційних транспортних засобів. Проведено порівняння одностадійних, двостадійних і багатоетапних стратегій управління. Показано, що MPC із розширеним горизонтом і термінальною вартістю забезпечує найкращий баланс між логістичними витратами, надійністю постачання та дотриманням SLA.

У дослідженні обґрунтовано ефективну транспортну технологію з наявних альтернатив вантажних автомобільних перевезень вантажу військового призначення (артилерійський снаряд калібру 155 мм) рухомим складом умовного транспортного підрозділу Збройних Сил України.

У роботі проведено дослідження з обґрунтування ефективних управлінських рішень, спрямованих на зниження рівня енерговитрат у процесі вантажних автомобільних перевезень вугілля. Розглянуто основні фактори, що впливають на енергоефективність транспортного процесу, та визначено напрями підвищення результативності управління автотранспортними потоками при перевезенні вуглевидобувної продукції.

У роботі розглядається проблема підвищення ефективності дрібнопартійних вантажних перевезень у міському сполученні. Дослідження присвячене пошуку підходів до обґрунтування раціональної кількості рухомого складу в умовах нестабільного та мінливого попиту. Запропоновано врахування логістичних витрат і варіативності замовлень при формуванні структури автомобільного парку підприємств.

У роботі досліджено проблему підвищення ефективності функціонування транспортно‑логістичних систем шляхом оптимізації взаємодії рухомого складу та навантажувально‑розвантажувальних механізмів. Навантажувально‑розвантажувальні процеси розглянуто як складову багатоканальної системи масового обслуговування з очікуванням. Запропоновано економіко‑математичну модель, що дозволяє визначити раціональну кількість приймальних каналів на основі критерію мінімізації сукупних витрат простою транспортних засобів і технічних засобів обслуговування. Проведено моделювальні експерименти для різних сценаріїв інтенсивності прибуття автомобілів і обсягів вантажних партій. Отримані результати можуть бути використані для оперативного управління транспортно‑навантажувальними комплексами.

У дослідженні визначено область застосування імітаційного моделювання в транспортній галузі та основні етапи розробки імітаційних моделей. Виконано аналіз функціональних можливостей, переваг і недоліків сучасних програмних продуктів, що використовуються для прогнозування, аналізу та оптимізації складних транспортних систем. Розглянуто інструменти моделювання транспортних і пішохідних потоків, а також засоби підтримки прийняття управлінських рішень у сфері автомобільних вантажних перевезень.

У статті узагальнено сучасні підходи до організації професійного та преміального сервісу в дилерських центрах комерційної техніки та проаналізовано ключові чинники ефективності сервісної діяльності. Обґрунтовано, що в умовах зростання технологічної складності комерційних транспортних засобів і підвищення вимог до мінімізації простоїв сервіс перестає бути допоміжною функцією та набуває стратегічного значення для забезпечення конкурентоспроможності дилерського центру. Розкрито сутність професійного сервісу як системи стандартизованих технічних, організаційних і кадрових рішень, спрямованих на підтримання експлуатаційної надійності техніки. Окреслено роль преміального сервісу як інструменту формування додаткової цінності для клієнта за рахунок персоналізації, проактивного супроводу, цифрових технологій та розширеної технічної підтримки. Визначено основні чинники результативності сервісу, пов’язані з організацією процесів, цифровізацією, інфраструктурним забезпеченням і розвитком людського потенціалу.

У статті досліджено особливості інтеграції дизайнерських та інженерних рішень у сучасних автомобілях преміального сегмента на прикладі бренду Lexus. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку автомобільної індустрії характеризується переходом до комплексного підходу, який поєднує технологічні інновації, екологічні вимоги та ергономічні аспекти проєктування транспортних засобів. Проаналізовано розвиток гібридних силових установок, зокрема повногібридних систем, що забезпечують ефективний розподіл енергетичних потоків і зниження витрат палива. Розглянуто конструктивні особливості багаторежимних трансмісій, які поєднують безступеневі та ступеневі передачі з метою оптимізації динамічних характеристик. Встановлено, що дизайн сучасного автомобіля виконує не лише естетичну функцію, але й безпосередньо впливає на аеродинаміку, енергоефективність та рівень безпеки. Досліджено застосування інноваційних методів контролю якості, зокрема неруйнівного контролю на основі комп’ютерної томографії. Окрему увагу приділено екологічним аспектам виробництва, включаючи використання матеріалів, придатних до вторинної переробки, та впровадження концепції життєвого циклу продукції. Показано, що концептуальні електромобілі формують перспективні напрями розвитку галузі, зокрема у сфері електрифікації, автономного керування та цифровізації транспортних систем.

У статті проведено порівняльний аналіз світлодіодних (LED) та галогенних (H7) фар, що застосовуються у вантажних автомобілях Scania. Розглянуто конструктивні, енергетичні та експлуатаційні характеристики обох типів оптики, а також їхній вплив на безпеку дорожнього руху, економічність і надійність транспортних засобів. Встановлено, що світлодіодні системи освітлення забезпечують значно вищий світловий потік, знижене енергоспоживання та збільшений термін служби порівняно з традиційними галогенними лампами. Окрему увагу приділено аналізу сумісності LED‑оптики із сучасними системами допомоги водієві (ADAS), що дозволяє підвищити адаптивність освітлення до дорожніх умов. Проведено розрахунок енергоспоживання фар різних типів у процесі експлуатації, який підтверджує доцільність впровадження світлодіодних технологій. Доведено, що, незважаючи на вищу початкову вартість, LED‑оптика є економічно обґрунтованим рішенням для сучасних вантажних автомобільних перевезень.

У статті досліджено вплив густини та в’язкісних характеристик моторних олив на трибологічні параметри вузла тертя «шийка колінчастого валу – вкладиш підшипника ковзання». Розглянуто взаємозв’язок густини, динамічної в’язкості, коефіцієнта тертя та втрат потужності в умовах гідродинамічного мащення. Проведено порівняльний аналіз моторних олив класів SAE 5W‑30, SAE 5W‑40 та SAE 20W‑30. Встановлено закономірності зміни трибологічних характеристик залежно від температури та густини оливи, а також обґрунтовано вплив матеріалів пари тертя на зносостійкість і ресурс вузла колінчастого вала автомобільного двигуна.

Наведено результати геомеханічної інтерпретації задачі управління запасами про економічний розмір замовлення MOQ (Minimum Order Quantity) для організації циклу з доставки кріпильних матеріалів. Розроблено програмне забезпечення та проведено верифікацію підходу на основі моделювання впливу геомеханічних ризиків та вартості виконання замовлення на розмір партії доставки кріпильних матеріалів.

Здійснено кластерний аналіз діючих вугільних шахт України на основі параметрів експлуатації. Проаналізовано кількісні та якісні параметри експлуатації з метою визначення стратегічних кластерів. За допомогою методу ліктя і алгоритму k‑середніх встановлено, що для наявних конфігурацій технологічних, гірничо‑геологічних та економічних параметрів існує три кластери. Для кожного кластеру можна визначити оптимальну стратегію доробки промислових запасів. Перший кластер об’єднує підприємства зі значним потенціалом масштабування, тому оптимальна стратегія полягає у визначенні раціонального обсягу видобутку. Другий кластер налічує підприємства, які демонструють тенденцію до неконтрольованого згортання виробничих потужностей, тому доцільною є стратегія диверсифікації діяльності або техніко‑економічне обґрунтування закриття. Третій кластер включає підприємства з негативною динамікою видобутку, що зумовлено незадовільними техніко‑економічними показниками діяльності, тому необхідною є оптимізація параметрів експлуатації.

У роботі розглянуто експериментальне дослідження енергетичних та гідродинамічних характеристик струминно‑вихрового насоса (СВН) при роботі на одно‑ та двофазних робочих середовищах типу «газ – тверда фаза». Дослідження спрямовані на оцінку ефективності передачі енергії потоку та визначення впливу складу робочого середовища на продуктивність і коефіцієнт корисної дії насоса.

У статті проаналізовано екологічні та правові ризики промислового будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на полонині Руна. Виявлено критичні недоліки звітів з оцінки впливу на довкілля (ОВД), зокрема ігнорування знищення пралісів та порушення міжнародних і національних зобов’язань щодо збереження територій Смарагдової мережі. Обґрунтовано доцільність переходу від розміщення масивних високогірних промислових об’єктів до моделі розподіленої відновлюваної генерації, інтегрованої в інфраструктуру територіальних громад.

У роботі розглянуто проблему утворення значних обсягів відходів вуглевидобувної промисловості в Україні та їхній негативний вплив на довкілля внаслідок наявності осередків самозаймання. Проаналізовано сучасні підходи до моніторингу термічного стану відходів із використанням безпілотних літальних апаратів. Узагальнено можливості застосування мультисенсорних систем, зокрема RGB‑, мультиспектральних та інфрачервоних камер, а також LiDAR‑технологій. Висвітлено переваги інтегрованих підходів, що поєднують дистанційне зондування, тривимірне моделювання та методи цифрової обробки даних. Обґрунтовано ефективність використання БПЛА для раннього виявлення зон самозаймання, підвищення точності їх локалізації та оперативності реагування. Визначено перспективи розвитку автоматизованих систем моніторингу на основі мультисенсорних платформ і технологій штучного інтелекту.

У роботі розглянуто сучасний стан і тенденції розвитку електрифікованих засобів прибирання гною у тваринницьких приміщеннях. Проаналізовано класифікацію гноєприбиральних систем, наведено конкретні приклади провідних світових виробників, здійснено порівняльний аналіз переваг і недоліків різних технічних рішень. Розглянуто глобальні ринкові тенденції, вплив автоматизації на продуктивність та добробут тварин, а також перспективи впровадження інтелектуальних технологій у галузі.

У роботі проаналізовано сучасні підходи до підвищення енергоефективності гідротехнічних споруд та мереж. Розглянуто застосування антифрикційних покриттів для зниження гідравлічних втрат у трубопроводах, методи обчислювальної гідродинаміки (CFD) для елімінації зон турбулентності та кавітації, впровадження насосних агрегатів із частотним регулюванням приводів (ЧРП). Досліджено перспективи рекуперації надлишкового тиску через мікро-ГЕС, заміну традиційних матеріалів на полімерні композити та геосинтетики, інтеграцію плавучих фотоелектричних станцій на водосховищах. Окрему увагу приділено технологіям цифрових двійників, мікро- та піко-гідроенергетиці, переходу інфраструктури на відновлювані джерела енергії та еко-інженерним рішенням.

У роботі розглядаються можливості впровадження люмінесцентних сонячних концентраторів для децентралізованого електропостачання технічних споруд. Запропоновані рішення є перспективними та сприяють підвищенню енергетичної незалежності промислових і громадських об’єктів. Системи розподіленої генерації з використанням сонячної енергії у поєднанні з накопичувачами електроенергії дозволяють формувати раціональні структури електрогенеруючих комплексів і забезпечувати автономне електропостачання об’єктів критичної інфраструктури та житлового фонду.

У роботі досліджено можливості використання середовища NotebookLM як інструменту інтелектуальної підтримки освітнього процесу. Проаналізовано функціональні можливості платформи, особливості роботи з джерелами даних, механізми автоматизованого узагальнення інформації та генерації відповідей. Визначено переваги та обмеження використання NotebookLM у дистанційному навчанні. Обґрунтовано доцільність застосування даного середовища як допоміжного інструменту для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

У роботі проведено теоретичне прогнозування пружних властивостей штучного кісткового замінника на основі біокомпозиту «колаген – гідроксиапатит» (ГАП). Моделювання здійснено в програмному середовищі Mathcad. Для розрахунку ефективного модуля пружності використано комплексну мікромеханічну модель. Оцінку верхньої та нижньої теоретичних меж жорсткості виконано за класичними моделями Фойгта і Ройсса. Основний розрахунок проведено за напівемпіричною моделлю Халпіна‑Цая, яка враховує об’ємну частку мінералу, а також морфологію наповнювача. Зниження жорсткості композиту за рахунок його відкритої макропористості враховано за допомогою рівняння Гібсона‑Ешбі. Встановлено, що розрахункові значення модуля пружності пористого біокомпозиту нелінійно зростають від значень менше 1 ГПа до майже 10 ГПа при максимальному наповненні, що відповідає механічним характеристикам губчастої та кортикальної кісткової тканини. Доведено, що запропонована архітектура матеріалу забезпечує достатню жорсткість для навантажених імплантатів та мінімізує ризик виникнення ефекту екранування напружень.

У роботі розглядається задача дослідження диверсифікації підприємства для відновлення високотехнологічного виробництва (авіаційна техніка, БПЛА, ракетобудування тощо) за рахунок релокації та зміни постачальників комплектуючих. Дослідження, яке проводиться, спрямоване на відновлення високотехнологічних підприємств у період особливого та поствоєнного стану країни.

Розглянуто застосування генеративного проектування для оптимізації плити бетонної огорожі типу «європаркан». Досліджено стандартну плиту розміром 2000×500×50 мм, встановлену в нижньому ярусі секції та навантажену вагою трьох плит і вітровим впливом. Побудовано розрахункову схему з урахуванням монтажних люфтів, визначено внутрішні зусилля та виконано генеративне проектування в середовищі Autodesk Fusion 360 з отриманням оптимізованої та технологічно доцільної конструкції.

У роботі розглянуто застосування генеративного проектування для оптимізації важеля стійки стабілізатора автомобіля Jeep Compass. Вихідна деталь виготовляється з полімерного матеріалу методом лиття та має обмеження за геометрією. Побудовано розрахункову схему з урахуванням реальних умов навантаження та виконано генеративне проектування в середовищі Autodesk Fusion 360. Отримано оптимізовану конструкцію, орієнтовану на адитивне виробництво, зі зменшеною масою та покращеним розподілом напружень.

У роботі розглянуто проблему прогнозування механічних властивостей деформівних алюмінієвих сплавів — межі текучості, тимчасового опору розриву та відносного подовження — на основі хімічного складу, технологічних і мікроструктурних параметрів із застосуванням нейронних мереж. Узагальнено закономірності формування механічних властивостей за основними серіями сплавів. Показано обмеженість традиційних аналітичних і напівемпіричних підходів у задачах із одночасним варіюванням кількох взаємодіючих факторів. Проаналізовано сучасний стан нейромережевих моделей прогнозування для алюмінієвих сплавів; виявлено принципову прогалину — відсутність підходу, що поєднує хімічні, технологічні та мікроструктурні ознаки в єдиному інтегрованому ознаковому просторі при багатоцільовому прогнозуванні з кількісним SHAP‑аналізом пояснюваності. Сформульовано мету та наукові завдання дослідження.

Розглянуто застосування генеративного проєктування для оптимізації ланки шарнірного механізму настільної лампи. Конструкцію представлено як двохопорно‑шарнірну систему з урахуванням реальних умов навантаження. Побудовано розрахункову модель, визначено напружено‑деформований стан та виконано генеративне проєктування в середовищі Autodesk Fusion 360 з урахуванням технологічних обмежень лиття під тиском. Отримано оптимізовану конструкцію з раціональним розподілом матеріалу, зменшеною масою та покращеними показниками міцності і жорсткості.

Посилення безпеки населення в умовах воєнного стану вимагає комплексного підходу, що включає модернізацію укриттів, покращення систем оповіщення, навчання цивільних домедичній допомозі та алгоритмам дій під час обстрілів. Ключовими є своєчасна евакуація з небезпечних зон, забезпечення продовольчої та інформаційної безпеки, а також зміцнення інженерного захисту інфраструктури. У статті розглянуто проблемні питання підходу до управління захистом цивільного населення в умовах правового режиму воєнного стану. Визначено актуальність завдань органів державної влади та місцевого самоврядування щодо застосування комплексного та системного підходу до організації заходів із збереження життя та здоров’я громадян.

У статті наведено порівняльний аналіз точності тривимірного моделювання технічних деталей у програмних середовищах AutoCAD, Blender та 3Ds Max. Дослідження виконано з урахуванням різних підходів до формоутворення, а також особливостей використання інструментів вирівнювання та координатних прив’язок у CAD та DCC‑системах. Обґрунтовано вибір зазначених програмних продуктів як репрезентативних інструментів сучасної проєктної та інженерної діяльності, де AutoCAD розглядається як світовий стандарт технічного проєктування, а Blender і 3Ds Max — як провідні середовища тривимірного моделювання.

Досліджено структуру геологічної невизначеності породних відвалів вуглевидобувних підприємств як техногенних динамічних геологічних систем. Встановлено, що геологічний ризик таких об’єктів принципово відрізняється від ризику природних родовищ і формується внаслідок взаємодії чотирьох груп факторів: генетичних, просторових, часових та інформаційних. Розроблено концептуальну модель у вигляді функціональної залежності та запропоновано індексний підхід для її практичної реалізації. Доведено, що застосування динамічного моніторингу є необхідною умовою достовірної оцінки стану техногенних масивів і підвищення надійності прогнозування геологічних ризиків.

У статті висвітлено роль цифрових інструментів нового покоління (цифрових двійників та цифрових тіней) у трансформації підготовки сучасних інженерів згідно з вимогами Індустрії 5.0 та звіту Всесвітнього економічного форуму. Авторами розкрито практичні аспекти впровадження дуальної освіти в Криворізькому національному університеті. Через порівняльний аналіз успішності здобувачів ОПП «Збагачення корисних копалин» доведено, що поєднання академічної теорії з виробничою практикою на гірничо-збагачувальних комбінатах є ключовим фактором підвищення кваліфікації кадрів та їхнього втримання в трудовому секторі України під час війни.

У статті розглянуто теоретичні засади використання CAD‑технологій та автоматизації моделювання в підготовці майбутніх інженерів. Проаналізовано сучасні підходи до застосування систем комп’ютерного проєктування, зокрема їх роль у формуванні професійних компетентностей та графічної підготовки здобувачів освіти. Особливу увагу приділено питанням алгоритмізації, параметризації та автоматизації процесів моделювання як ключових чинників підвищення ефективності навчального процесу. Обґрунтовано доцільність інтеграції сучасних CAD‑систем у освітнє середовище закладів вищої освіти технічного спрямування.

У роботі проаналізовано сучасний стан і проблемні аспекти формування та закріплення практичних навичок здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей галузі знань «Інженерія, виробництво та будівництво». Визначено ключові результати навчання та освітні компоненти, що забезпечують формування професійних компетентностей, зокрема у сфері застосування CAD/CAM/CAE‑технологій. Встановлено основні чинники, що зумовлюють зниження рівня практичної підготовки здобувачів, серед яких обмеження структури освітніх програм, скорочення можливостей проходження виробничої практики, недостатній рівень взаємодії з роботодавцями, а також вплив безпекових та енергетичних викликів в умовах воєнного стану. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності практичної підготовки, що передбачають активізацію участі здобувачів у навчально‑ та науково‑практичних проєктах, розширення співпраці з підприємствами, впровадження практико‑орієнтованого навчання, а також розвиток діяльності наукових гуртків із використанням сучасних цифрових технологій. Показано, що інтеграція практико‑орієнтованих форм навчання сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх інженерів та їх конкурентоспроможності на ринку праці.

У роботі досліджено проблему оцінки складності навчальних матеріалів для студентів ІТ‑спеціальностей. Запропоновано модифікацію класичних метрик читабельності (Gunning Fog, Dale‑Chall) шляхом упровадження спеціалізованого лексичного корпусу. Експериментальна апробація на прикладі технічної документації, що використовується в освітньому процесі, підтверджує можливість зниження похибки оцінювання та підвищення доступності навчального контенту.

У роботі досліджено роль комплаєнс‑культури як важливого чинника формування ділової репутації закладу вищої освіти. Розглянуто основні складові комплаєнс‑культури, зокрема академічну доброчесність, дотримання етичних норм і прозорість управлінських процесів. Проведено оцінювання відповідності діяльності університету вимогам міжнародного стандарту ISO 37301 на прикладі Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».

У роботі розглядаються сучасні інформаційні системи управління методичною роботою кафедр закладів вищої освіти. Визначено ключові функціональні можливості існуючих програмних рішень, а також проаналізовано їхні переваги, недоліки та обмеження у практичному використанні. На основі проведеного аналізу сформовано порівняльну матрицю аналогів за показниками якості відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 25010:2025 та обґрунтовано вимоги до проєктування і розробки нової інформаційної системи управління методичною діяльністю кафедри.

У статті розглянуто психолого педагогічні особливості впливу 3D моделювання на розвиток креативності студентів технічних спеціальностей. Показано, що використання програм 3Ds Max, Blender і Photoshop у навчанні сприяє формуванню просторового мислення, дивергентних здібностей, творчої мотивації та практичних навичок візуалізації. Узагальнено двадцятирічний досвід кафедри конструювання, технічної естетики і дизайну, де дисципліни з цифрового моделювання успішно інтегровані в освітній процес і отримали позитивні відгуки студентів. Наголошено на актуальності впровадження штучного інтелекту як допоміжного інструмента в 3D моделюванні, проте підкреслено ризик зниження власної творчої активності студентів у разі надмірної залежності від алгоритмів.

У дослідженні розглядається впровадження моделі інвертованого класу в рамках змішаного навчання для технічних дисциплін у вищій освіті, з особливим акцентом на теоретичній механіці, опорі матеріалів, будівельній механіці та аналізі конструкцій. У дослідженні визначено специфічні для цих дисциплін особливості, зокрема теоретичну підготовку до занять, активне вирішення задач під час занять та використання цифрових інструментів для покращення розуміння матеріалу та залучення студентів. Особлива увага приділяється оптимізації навчальних ресурсів та організації навчального процесу з урахуванням сучасних технологій і платформ. Результати показують, що модель інвертованого класу може покращити результати навчання студентів, розвиває аналітичні навички та сприяє самостійному і колективному навчанню в інженерній освіті, а також підвищує мотивацію та активність студентів під час опанування складних технічних тем.

У роботі узагальнено та систематизовано досвід Криворізького національного університету щодо функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в умовах швидких технологічних змін. Досліджено організаційну модель взаємодії зі стейкголдерами, що базується на принципах соціального партнерства та ресурсного обміну. Особливу увагу приділено механізму «запит стейкголдера – протокольне рішення – оновлення робочої програми навчальної дисципліни», який дозволяє щорічно актуалізувати зміст навчання без очікування завершення повного акредитаційного циклу.

У статті розглянуто сучасні дидактичні підходи до викладання дисциплін транспортного спрямування в умовах стрімкої цифровізації автомобільної галузі. Особливу увагу приділено змінам, спричиненим поширенням гібридних та електричних транспортних засобів, які поєднують у собі складні електротехнічні, електронні та програмно-керовані системи. Проаналізовано роль компетентнісного, проєктно-орієнтованого, модульного та змішаного навчання у формуванні професійної готовності майбутніх інженерів.